Подкасти і війна. Як The Ukrainians Audio адаптувалися під нову реальність

Керівник The Ukrainian Audio Дмитро Пальчиков – про те, як команда продакшену адаптувалася до умов війни

Зміна форматів, тем і фокусу – відповідь The Ukrainians Audio на виклики війни. Керівник продакшену Дмитро Пальчиков розповів про те, як команда адаптувалася до реалій, та як війна вплине на український ринок подкастів у майбутньому. 

Цей текст – переказ розповіді Дмитра в рамках епізоду подкасту «НеРадіо».

Цей текст також є англійською.

Перед вторгненням Росії ми працювали в стандартному режимі, мали супер класне планування. 

Ми запланували другий сезон подкасту «Як ми кохалися» з Іриною Ігнатенко – офіційний реліз мав бути через місяць, але учасники нашої спільноти могли слухати його вже. Попередній сезон дуже добре зайшов авдиторії і ми шукали комерційного партнера. Крім цього, йшов на завершення подкаст «Робота на здоров’я», готувався епізод «Музики з історіями» з Ярославом Грицаком, новий сезон «Правил гри» з Данилом Судиним. 

Ще була Академія подкастів, яку тільки-тільки розпочали. Завершили теоретичний етап і переходили до другого, тобто вироблення подкастів. Ми цього року хотіли зробити дві академії: одну – для громадських активістів, а іншу – для студентів. 

Але 24 лютого це все стало неважливим і відійшло на другий план. 

Змінився контекст. Ідеї, які були до того, стали непотрібними і неактуальними. 

Нам довелося адаптуватися до нових реалій і рухатися далі. Ми зрозуміли, що якщо ми поки не потрібні на фронті та у волонтерстві, бо є люди які займаються цим професійно, то необхідно працювати на своїх фронтах. Тому треба було відновлювати свою роботу.

Ми почали списуватися з усіма, питати як у кого справи та чи є ресурс, аби продовжувати роботу. Далі – стали адаптовувати теми і формати.

Ми подумали, що подкаст «Як ми кохалися» зараз не на часі. Зрештою він мав бути комерційним і був план на ньому заробляти. Але зараз це неможливо, бо зрозуміло, що відбувається з рекламним ринком. Зараз треба вижити і тим, хто робить рекламний ринок, і державі передусім. Тому ми посунули подкаст на невизначений час.

У «Музиці з історіями» ми запустили спецсезон. Це зовсім не той формат, який був раніше: це і не історії, і не музика, а відповіді на найважливіші питання уконтексті війни від пана Ярослава. Перший епізод був про те, кого слухати і читати про війну. 

Запис подкасту у львівській студії The Ukrainians Audio

Звісно, тут не працює планування: чи ми його будем видавати раз в тиждень, чи раз в два тижні, бо ситуація швидко змінюється. 

Можливо, будуть інші потреби, може ми завтра візьмемо і підемо допомагати чистити кулемети, готувати їсти для наших військових, везти гуманітарку, боєприпаси. Це все реально може бути завтра.

У «Роботі на здоров’я» ми хочемо зробити повністю новий формат. Подкаст базувався на історіях людей, які ми слухали і відповідали на питання, які там звучали, рефлексували, ділилися власними історіями. Зараз подкаст у такому форматі на наш погляд не спрацює – ніхто не хоче слухати записи. Це потрошки змінюється, звісно, але мені здається, що зараз важливі прямі ефіри. Зараз про зараз. Тому ми хочемо зробити кілька стрімів, обговорюємо це з Марією Наседкіною, авторкою подкасту і ведучою. І будемо говорити про зовсім інші теми. Звісно, це подкаст про здорову роботу та роботу на здоров’я: про те, як працювати сьогодні, де працювати, як правильно використовувати свої компетенції і все, що зараз турбує нас в контексті роботи і здоров’я. 

Це комерційний подкаст, який ми робимо з Work.ua. Вони погодили ідею повністю – в цьому плані партнерський ринок діє. Скільки буде епізодів не маємо уявлення, будемо дивитися по ситуації. Передусім слухаємо авдиторію: що треба – те заповнимо.

Розробляємо новий сезон «Правил гри». Він буде пов’язаний з усім дотичним до війни, виживання, боротьби і всього, що нам зараз важливо. Паралельно розробляємо новий подкаст з журналістками і культурними менеджерками Богданою Неборак і Анастасією Євдокимовою. Будемо робити подкаст про культуру в новому контексті.

Багато учасників Академії просто не можуть продовжувати працювати з об’єктивних причин. Але є винятки, наприклад, авторки актуального подкасту про екологію «пояснизаеко» адаптували його до нових реалій. 

Всі інші проєкти поки на паузі, але ми завжди на зв’язку з усіма учасниками. 

Дистанційна робота над подкастом у студії

Важко, я певен, що всі це відчувають, важко повертатись у роботу, бо в тебе менше сил на неї. 

Тобі хочеться швидше піти додому, більше відпочивати, хочеться про інше думати. Трошки якийсь інший контекст.

Перші тижні я реально не міг слухати подкасти. Я думаю, що ніхто не міг нічого слухати. По-перше, всі хотіли бачити. По-друге, слухати було небезпечно, бо коли ти слухаєш у навушниках, то щось може прилетіти. Ми з дівчиною живемо під Ірпенем і хоча у нас і було спокійно, але ми постійно чули вибухи. Ми заліпили вікна скотчем на британський прапор, поставили дошки, але все було чути і ми завжди вслухалися. Тому в навушниках було б важко і небезпечно. Але щось слухати і не хотілося. 

У мене є така гіпотеза, що як все це закінчиться і ми остаточно дамо п**ди русні, то буде подкастовий бум. 

Я думаю, настане період, коли люди почнуть розповідати свої історії. І саме у форматі подкасту це буде найкраще. 

Статистику наших подкастів ми навіть особливо не дивились, було не до того. За відчуттями, попервах прослуховування впали і зараз все відновлюється. Але є й ті, що не падали. 

Пару тижнів тому я нарешті відновив свою зарядку. Почало здаватися, що «Право на поплаву» з Тарасом Чмутом надто пізно виходить (лайв у твіттері раніше розпочинався після 12 години ночі – ред.). Бо треба ж спати, бо завтра на роботу. Зранку, коли я снідаю і прочитав усі новини, то вже хочеться щось подивитися. Зараз у нас повністю офісний стандартний графік. Запрацювала частина з проєктів, запускаємо нові, їх треба рухати і витрачати багато часу. Тому робота вийшла на рівень, який був до цього.

Але повсякденний горизонт планування – це as soon as possible, як тільки, так одразу. 

Ми хочемо зробити новий проєкт в контексті подій, що відбуваються. Це має бути реально крутий проєкт. Адже зараз пишеться історія, блін! Я підпадаю під третю хвилю мобілізації. Уже осмислював цей момент і морально себе налаштував, що прийде час – відкладемо мікрофон і підемо п****ти русню кулями. Але поки хотілося би зробити історичний подкаст. Історичний – в плані самого моменту, в якому ми живемо. Це напевно наше головне завдання, яке трошки далі, на обрії. Ми про нього постійно думаємо. 

Цей текст також є англійською.


Також читайте:

Як аудіо допомагає розповісти історію: лекція Олексія Кушніра

Чим займається IZONE Media?

5 типових помилок, яких припускаються подкастери